Сергій Гордієнко
4 жовтня 2024 р. став чорним днем для всієї системи МСЕК України, коли правоохоронці провели обшуки на роботі та вдома у чиновниці керівницю Хмельницького МСЕК Тетяни Крупи та у її близьких родичів. У ліжку, тумбочки та на рахунках було виявлено коштів на суму в еквіваленті 10 млн. доларів США. Ця новина на кілька днів затьмарила навіть військову тематику, що змусило керівництво країни до ухвалення екстрених рішень. Скандал не тільки не вщухав, але й далі розгорявся і Т. Крупа виявилася не самотньою в ланцюзі корумпованих керівників МСЕК.
22 жовтня, під час засідання РНБО присутні обговорили ситуацію з МСЕК та зловживання з боку посадових осіб різних державних органів з отриманням інвалідності. Після чого Володимир Зеленський видав президентський Указ про ліквідацію МСЕК з 1 січня 2025 року та створення принципово нової системи впровадження оцінювання повсякденного функціонування обстежуваної людини.
В Офісі Президента під головуванням заступниці Андрія Єрмака та Ірини Верещук 24 жовтня відбулася нарада щодо змін у законодавстві на виконання рішення РНБО про реформування системи медико-соціальних експертних комісій. Серед ключових тем наради були:
- ліквідація МСЕК,
- цифровізація всіх етапів встановлення інвалідності,
- порядок і критерії, за якими це здійснюватиметься.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко на прес-конференції в Києві 23 жовтня, детально розповів про ситуацію навколо роботи медико-соціальних експертних комісій та плани її реформування.
Він зазначив, що Медико-соціальні експертні комісії під час перевірок, що розпочалися рік тому після попереднього рішення РНБО, почали підлаштовуватися. Пріоритетне МСЕК працювали з паперами, тож якщо там знаходили якісь аномалії, то їх вилучали і проводили перегляд.
І тому МСЕК, побачивши, що перевірки працюють із документами, стали робити їх ідеальними.
До міністерства охорони здоров’я надійшло понад три тис. скарг на роботу медико-соціальної експертної комісії. Ми їх ранжуємо й відразу в ті ж МСЕКи направляємо перевірки для того, щоб подивитися, чи скарги підтверджуються, чи ні.
Міністр охорони здоров’я також повідомив, що його відомство перевірило обґрунтованість рішень МСЕК про встановлення інвалідності для чоловіків 18-60 років, ухвалених під час воєнного стану. Загалом протягом року відбулося 90 тис. перевірок МСЕК у різних областях та відкрито 19 тис. кримінальних справ, з яких 3000 мали корупційні ознаки. Особи, які сприяють неправомірному отриманню довідок або заважають їхньому отриманню тими, хто справді цього потребує, повинні нести відповідальність. Тож МОЗ планує активізувати роботу у всіх напрямках, зазначених у рішенні РНБО, спільно з усіма залученими до реформування МСЕК органами.
З ініціативи Служби безпеки України (СБУ) та за її матеріалами у 2024 році в Україні скасували 4106 фіктивних висновків про інвалідність. 64 посадовці МСЕК отримали підозру.
З іншого боку, Народний депутат і голова ТСК ВР з проблем військових Ганна Скороход поінформувала, що Лікарі з ВЛК зразка до закінчення 2024 року зізнаються, що в них є вказівка - визнавати всіх придатними.
Сьогодні близько трьох мільйонів людей з інвалідністю ждуть рішень. Замість МСЕКів на базі 300-та найпотужніших медзакладів по всій Україні запрацюють експертні команди оцінювання повсякденного функціонування особи. Це не просто зміна вивіски. Це абсолютно нові команди, які будуть формуватися з лікарів-практиків, відповідно до потреб кожного пацієнта, зазначив Віктор Ляшко.
Оцінювання проводитиме команда лікарів-практиків на базі лікарні, яку людина обре зі своїм лікарем з поміж 300-та багатопрофільних закладів. За потреби у цій же лікарні можна буде пройти додаткові обстеження за Програмою медичних гарантій. Більше того, лікар пацієнта або довірена супроводжуюча особа має право бути присутнім на огляді претендента на групу інвалідності в експертній комісії. Також пацієнт має право самостійно здійснювати аудіо- чи відеозапис процесу оцінювання.
Зберігається принцип екстериторіальності, затвердженого КМУ, тобто відсутня сувора прив’язка до прописки особи, що особливо актуально для категорій ВПО.
Лікуючий лікар є першою людиною, з якою пацієнт стикається в новій системі. Саме від його професійності, уваги до деталей і здатності організувати процес залежить якість і швидкість оцінювання. Лікар також забезпечує прозорість та повноту документації, що є основою для прийняття справедливих рішень експертними командами.
Сімейний лікар або терапевт теж можуть виконувати функції лікуючого лікаря. Сімейний лікар може оформити направлення через електронну систему для пацієнтів, у яких немає доступу до лікарів спеціалізованої медичної допомоги.
1 січня набув чинності – в основній своїй частині – закон про ліквідацію МСЕК №4170-IX. Замість нього 19 грудня Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому Закон №12178 щодо реформування МСЕК і впровадження оцінювання повсякденного функціонування. Законопроект розробляли у МОЗ у тісній співпраці з експертами та пацієнтськими організаціями.
Кабінету Міністрів доручається:
з дня набрання чинності цим законом забезпечити створення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи у закладах охорони здоров’я; протягом 3 місяців з дня опублікування цього Закону прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
Для цього вже сформовано 1348 експертних команд, до яких увійшли понад 4300 лікарів, що працюватимуть у 286 лікарнях по всій Україні. Зміни у медичній компоненті — це перший крок, на черзі — ті, що стосуються змін в інших сферах
Новий процес замінює медико-соціальну експертизу для дорослих та проводитиметься експертними командами з використанням електронної системи.
Направити на оцінювання зможе лікуючий лікар або голова ВЛК.
Експертні команди створюються на базі закладів охорони здоровʼя, визначених військовими адміністраціями за погодженням з МОЗ. Команди формуються з лікарів-практиків, спеціальності яких потрібні для розгляду справи.
Оцінювання повсякденного функціонування може здійснюватись очно, заочно, з використанням засобів телемедицини та за місцем перебування чи лікування людини.
Закон також визначає і процедури оскарження та моніторингу рішень. Подання скарги можливе у двох формах: електронній та паперовій. Скарга може бути подана до Центру оцінювання функціонального стану особи за адресою: Україна, 49005, м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, 1-А. Детальніше про оскарження Центром оцінювання. Термін подання скарги — 40 календарних днів із надсилання витягу з рішення скаржнику (його уповноваженому представнику).
Для подання скарги в електронній формі необхідно звернутися до лікуючого лікаря, який раніше направив скаржника на проведення оцінювання. Лікуючий лікар оформить скаргу в електронній формі та направить її до Центру оцінювання за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (скорочено — електронна система). Також скаржник або його уповноважений представник може надіслати скаргу в паперовій формі поштовим відправленням до Центру оцінювання.
Скарги розглядатимуться експертними командами Центру оцінювання. Розгляд скарги експертною командою Центру оцінювання повинен бути завершений не пізніше 30 календарних днів із дня її отримання.
Отримати консультацію МОЗ можна щоденно з 8:00 до 20:00 за такими номерами:
📞 0 800 505 201 — загальна гаряча лінія МОЗ із питань сфери охорони здоровʼя, зокрема питань оцінювання повсякденного функціонування особи.
📞 0 800 60 20 19 — cпеціалізована лінія для медпрацівників з питань роботи електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи
Детальніше про права та можливості пацієнтів можна дізнатися з тексту Постанови КМУ № 1338
Деперсоналізація процесів. Склад експертних команд формуватиметься автоматичним способом індивідуально під кожен випадок та з урахуванням потрібного профілю лікаря. Особисті дані лікарів та пацієнтів залишаються прихованими до моменту оцінювання.
Збереження чинності старих документів МСЕК. Усі довідки та документи, видані МСЕК до 1 січня 2025 року, залишаються чинними та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у законах України «Про військовий обов’язок та військову службу» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.
Передача справ від МСЕК. Визначено обов’язок для МСЕК забезпечити передачу визначеним закладам охорони здоровʼя всіх наявних у них медико-експертних справ та архівних документів.
Розгляд справ. Справи, що не були розглянуті МСЕК до кінця поточного року, будуть розглянуті експертними командами. При цьому людину обов’язково повідомлять про дату та нову адресу, де відбудеться оцінювання.
Водночас для людей, в яких строк повторного огляду припадає на січень-червень 2025 року і які не змогли його своєчасно його пройти, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.
Для людей, в яких інвалідність встановлена пожиттєво, оцінювання проходити не потрібно. Зберігають чинність всі права, документи, виплати, пільги, соціальні послуги та відстрочки. Повторне оцінювання можливе виключно за вашим бажанням або за рішенням суду.
З 1 січня 2025 року замість ліквідованих медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) рішення щодо встановлення інвалідності, призначення допоміжних засобів реабілітації та інших аспектів приймают експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування. Саме на підставі витягу з рішення експертної команди люди з інвалідністю зможуть отримувати (або продовжувати отримувати) пільги, пенсії, допомоги, компенсації, надбавки. Витяг з рішення експертної команди також може бути використаний для цілей, визначених законами України «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Створення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО). У новій системі оцінювання працюватимуть експертні команди, до складу яких входять мінімум три практикуючих лікарі, які є в переліку тих, хто має право проводити оцінювання. Усі лікарі повинні мати щонайменше рік практичного досвіду. Команди формуються з лікарів найбільших та найкраще оснащених лікарень, а їх склад визначається індивідуально для кожного випадку — залежно від профілю. До складу кожної експертної команди має входити терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.
Робота експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО), які запрацювали з 1 січня 2025 року, здійснюватиметься коштом Програми медичних гарантій. Уже сформовано понад 1535 експертних команд, до яких увійшли понад 5600 лікарів. Це більше ніж утричі більше, ніж було у МСЕК. Вони працюватимуть у 296 лікарнях по всій Україні. Наразі триває передача МСЕК всіх наявних у них медико-експертних справ та архівних документів визначеним закладам охорони здоровʼя.
Від МСЕК нова система отримує понад 1,4 млн справ (включно з архівами), з них більше ніж 44 тисячі — це ті, що мали бути розглянуті МСЕК у першому кварталі 2025 року. Відповідно їх розглянуть експертні команди. Нині відбувається процес внесення цих справ в електронну систему. Уже внесено понад 22 тисячі справ для першочергового розгляду.
Керівник закладу охорони здоров’я відповідає за організацію роботи експертних команд. Він затверджує перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання у складі експертних команд, забезпечує технічну та матеріальну базу для їх роботи та контролює дотримання стандартів і строків розгляду справ.
Головуючий у справі член експертної команди координує процес роботи експертної команди. Його завдання — організувати розгляд справи, стежити за дотриманням процедур оцінювання, підсумовувати позиції членів експертної команди та формувати колегіальне рішення. Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи.
Члени експертної команди проводять оцінювання функціонального стану особи. Вони ретельно аналізують документи, оцінюють ступінь порушень функціонування, приймають рішення щодо встановлення чи продовження статусу інвалідності та розробляють рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації.
Оцінювання може проводитися очно, дистанційно, заочно або за місцем перебування пацієнта — залежно від його стану.
Перелік зареєстрованих експертних команд, їх профіль та контактна інформація доступні за посиланням.
Дашборд МОЗ — це зручний онлайн-інструмент, створений для забезпечення прозорості процесу оцінювання повсякденного функціонування та доступу до важливої інформації. Завдяки йому можна:
- Знайти потрібну експертну команду.
- Отримати контакти медичних закладів.
- Переглянути інформацію щодо справ та їхнього статусу.
- Ознайомитися з аналітичними даними щодо пацієнтів.
- Побачити актуальні дані про роботу системи в реальному часі.
Презентація “Реформа МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування” ( https://bit.ly/415eKDT), відображена у Постанові КМУ про оцінювання №1338 від 15.11.24, відбулася 15 листопада 2024 р.
Її представила Ірина Шевченко, радниця прем’єр-міністра України з питань охорони здоров’я та соціальної політики, під час якої учасники обговорили ключові аспекти реформи, яка має на меті змінити підхід до визначення статусу інвалідності, зробивши його прозорішим, орієнтованим на індивідуальні потреби людини та заснованим на сучасних цифрових рішеннях.
КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМИ
Реформа МСЕК та соціального страхування почала обговорюватися ще в листопаді 2022 р. За цей час склалася концепція цієї реформи, як вона виглядатиме після впровадження усіх складових.
Так, на сьогодні статус інвалідності не враховує індивідуальних потреб кожної людини. Є перелік наявних програм держави, з яких обирається, яку допомогу держава може надати особі з інвалідністю. У новій системі людина буде отримувати медичну, соціальну та економічну підтримку відповідно до своїх індивідуальних потреб та можливості і стимули до повернення до активного суспільного та економічного життя і менше залежати від інших.
Структури МСЕК самі по собі є застарілими, незручними, адже весь процес відбувається в паперовому вигляді. МСЕК — це окремі організації, в яких працюють лікарі, і не завжди ці лікарі мають практику, а лише проводять медико-соціальну експертизу. Нова система передбачає надання статусу інвалідності в результаті оцінювання потреб та повсякденного функціонування особи. Тобто оцінюватиметься, як травма чи хвороба впливає на людську повсякденну діяльність. Таке оцінювання проводитиметься експертною командою лікарів-практиків на базі багатопрофільної лікарні, оскільки в таких лікарнях є декілька лікарів кожної спеціальності, і вони ведуть медичну практику.
За системою МСЕК для отримання статусу інвалідності та державних виплат потрібно було збирати і носити в різні установи безліч довідок та документів. Тому нова система передбачає цифровізацію процесу, де необхідна інформація в електронному форматі передаватиметься між закладами та інформаційними системами різних сфер.
Через те що система МСЕК була в паперовому вигляді і робота була непрозорою, це створювало корупційні ризики. Цифрова ж система дозволить деперсоналізувати інформацію про лікарів та пацієнтів. Вона підбиратиме експертні команди з лікарів за принципом випадковості. У майбутньому ця система дозволить запровадити рецензування справ та ризикорієнтовані заходи, тим самим мінімізуючи корупційні ризики.
Система МСЕК передбачала, що поки людина не отримала статусу інвалідності, вона не отримувала підтримки від держави. Реформою пропонується, щоб людина отримувала послуги та виплати вже під час лікування та реабілітації.
Також система МСЕК передбачала стандартизований пакет виплат та пільг для всіх залежно від статусу чи групи інвалідності. Реформа ж передбачає, що допомога залежатиме від реальних потреб та статусу працездатності. Держава надаватиме справді необхідну допомогу у вигляді виплат, послуг, засобів та пільг.
Реформа поділяє отримання статусу інвалідності на три складові: медичну, соціальну та економічну. У медичній складовій, окрім лікування та медичної реабілітації, відбуватиметься й оцінювання повсякденного функціонування, за результатами якого ухвалюватиметься рішення про встановлення статусу інвалідності. Своєю чергою, економічна складова передбачатиме підтримку у працевлаштуванні, навчанні, перекваліфікації та облаштуванні робочого місця. Після цього вся інформація про таку особу передаватиметься на соціальну складову, яка на основі попередніх двох визначатиме, яких страхових виплат, соціальних послуг та допоміжних засобів реабілітації потребує людина.
Тому передбачена реформа значно ширша, ніж звичайне встановлення статусу інвалідності.
МЕДИЧНА СКЛАДОВА РЕФОРМИ
Почати реформу передбачається з впровадження медичної складової, яка розпочнеться з 1 січня 2025 р. Відповідну постанову Уряд ухвалив 15 листопада 2024 р. Медичною складовою оцінювання функціональності людини передбачається:
- перенесення проведення оцінювання функціональності людини з МСЕК на багатопрофільні лікарні;
- замість лікарів МСЕК створюватимуться експертні команди лікарів-практиків;
- створення електронної системи, в якій вестимуться справи та ухвалюватимуться рішення.
Для проведення оцінювання функціональності людини лікар самостійно без участі лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я створюватиме електронне направлення для пацієнта. Це направлення потраплятиме до експертної команди лікарів-практиків в одній із 300 найбільших лікарень країни. Команда оцінюватиме повсякденне функціонування людини та ухвалюватиме рішення про інвалідність, в якому засвідчуватиметься позиція кожного лікаря. Лікарі експертної команди зможуть направляти на дообстеження пацієнта, але не більше одного разу, якщо не було виявлено нових станів, які потребуватимуть додаткового обстеження. Експертна команда зможе проводити оцінювання очно в закладі, з виїздом додому, дистанційно чи заочно. Також при оцінюванні може відбуватися відеозапис і дозволятиметься присутність уповноваженого представника людини.
Рішення про встановлення статусу інвалідності підписуватиметься кваліфікаційним електронним підписом кожного лікаря. Дані з цього рішення передаватимуться на соціальну складову в єдину інформаційну систему соціальної сфери.
Також з 1 січня 2025 р.:
- особам, які мають безстроковий статус інвалідності, не потрібно спеціально проходити оцінювання функціональності людини, окрім випадків, коли вони самі захочуть його пройти, або у випадках звернення судових чи правоохоронних органів;
- особам з інвалідністю, у яких повторний огляд припадає на час впровадження системи оцінювання функціональності людини, подовжено строк переогляду статусу інвалідності на 6 міс. Також є додаткові винятки з приводу людей, які перебувають на окупованих територіях або мають тяжкі захворювання і не мають можливості потрапити на переогляд. Для них передбачається відтермінування їх перегляду на листопад 2025 р. або до 1 квітня 2026 р. залежно від категорії, до якої вони належать.
Крім того, зберігаються всі існуючі пільги, відстрочки, пенсії, страхові виплати для людей, які раніше отримали статус інвалідності законним шляхом. Вони продовжуватимуть отримувати всі виплати, послуги, пільги, відстрочки відповідно до раніше виданих документів.
МІНІМІЗАЦІЯ КОРУПЦІЇ
На мінімізацію корупційних ризиків впливатиме те, що склад експертної команди формуватиметься індивідуально під випадок кожного пацієнта. Склад експертної команди буде невідомий пацієнту до дня оцінювання. Так само й експертна команда не зможе отримати інформацію про пацієнта до дня оцінювання. Усі дії фіксуватимуться, документи формуватимуться і зберігатимуться в захищеній електронній системі.
Статистичні дані про місця проведення оцінювання, склад команд, черги, рішення та демографічні дані про тих, хто проходить оцінювання, будуть доступні публічно для громадян на аналітичних онлайн панелях (дашбордах).
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ
План цифровізації на 2025 р. складається з трьох етапів. Перший етап, який почне реалізовуватися з 1 січня 2025 р., передбачає створення в електронній системі закладів та користувачів справ та їх направлень на оцінювання, створення команди експертів, розгляд справ, відстеження статусів і взаємодію з різними реєстрами.
Другий етап, який запланований на ІІ–ІІІ кв. 2025 р., передбачає розширення функціоналу електронної системи для управління справами і чергою у виключних випадках, оновлення справ, команд з рандомізованим набором лікарів, оскарження рішень, інтеграції з іншими державними реєстрами для підвищення якості даних.
Третій етап, який планується реалізувати протягом ІІ–IV кв. 2025 р., передбачає:
- впровадження в електронній системі комплексного опитувальника для якісного оцінювання потреб осіб з інвалідністю;
- проведення інтеграції з електронною системою охорони здоров’я та медичними інформаційними системами (МІС);
- проведення автоматизації створення міжрегіональних команд для заочного розгляду справ;
- створення ризик орієнтованих інструментів та сповіщень;
- проведення інтеграції з додатковими системами (Дія або кабінет пацієнта).
З 1 січня 2025 року МСЕК як окремі юридичні особи призупинять свою діяльність, а їхні функції буде передано кластерним і надкластерним лікарням. Центральну медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) вже ліквідували.
Кластерні і надкластерні лікарні – це результат госпітального планування, яке провело МОЗ. Ці заклади забезпечують доступність пацієнтам у межах визначених нормативів і мають як мінімум 20 напрямків надання меддопомоги. Віктор Ляшко зазначив, що всі кластерні і надкластерні лікарні підключені до Електронної системи охорони здоров’я, тож усі рішення про встановлення інвалідності будуть прийматися на основі даних, які записані в ЕСОЗ. Це дасть змогу відслідковувати, коли і який діагноз вносить лікар, які дослідження і коли проводилися.
У той же час, як відзначають українські лікарі та реальні «інваліди», які важко отримали заповітний, соціально значущий документ, відзначають «перегини» політики гонінь, подібної до «справи про лікарів» сталінської епохи і, що галас навколо МСЕК незаслужено ставить під удар чесних експертів , включаючи її глав. Було б розумно і справедливо знайти чесних глав МСЕК і навпаки пролонгувати їхню роботу в тому чи іншому подібному статусі як заслужене заохочення.
Серед парадоксальних недоліків експерти відзначають відсутність у переліку кластерних установ провідних університетів та наукових інститутів зі спеціалістами міжнародного рівня.
Перший тиждень роботи новоствореної системи оцінки повсякденного функціонування показав неготовність роботи електронних баз для внесення результатів такої оцінки та видачі відповідних висновків. Водночас наголошується на атмосфері позитивізму етичних відносин до людей, яких оцінюють експертні групи.
Також принципово важливо, щоб експертні групи в одному лікувальному закладі могли комплектуватися фахівцями різного профілю, оскільки той, хто нерідко йде на експертизу, має одночасно ряд патологій, наприклад, ортопедо-травматологічну, неврологічну, кардіологічну, психіатричну або іншу і в сукупності це дозволяє присудити другу групу інвалідності. в той час як окремі “тягнуть” лише на третю.
Розробка сучасних, ефективних та економічно доступних методів реабілітації як комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціональних можливостей людини та зниження рівня інвалідності в осіб із порушеннями здоров’я з урахуванням умов їх проживання у воєнний час – це супер актуальна проблема сучасності. Конкретні рекомендації щодо індивідуальної реабілітації повинні йти паралельно з процесом встановлення ступеня інвалідизації.
Розвиток ветеранського руху та організацій також сприятиме відновленню людей з інвалідністю до найшвидшої інтеграції у післявоєнне відновлення країни. Нова система оцінювання повсякденного функціонування (встановлення ступеню втрати професійної працездатності) запрацювала своєчасно з початку січня 2025 року згідно із запланованим і є надії, що це буде професійно, ефективно та без корупції. Важливо, щоб зміни до МСЕК відбулися не формально як зміна вивіски з більш контрольованим перерозподілом грошових потоків, а як результативна довгоочікувана реформа.